Загрузка...

В останні роки Шевченко хворів ревматизмом, пороком серця, поліартритом і цирозом печінки — ці хвороби, з часом, ускладнилися водянкою. З осені 1860 року самопочуття Тараса Григоровича почало погіршуватися.

Про це пише 20 хвилин.

10 березня 1861 року Шевченко помер від водянки. На кошти друзів 13 березня його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. Після того його домовину, згідно із заповітом перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева.

За життя Тараса Шевченка лише незначна частина його поезій побачила світ. То були переважно його ранні твори. 1840 року вийшла друком під назвою «Кобзар» його перша книжечка поезій. До неї увійшли вісім ранніх творів: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова» та «Тарасова ніч».

В 1841 вдалося видати «Гайдамаки». А в 1844 року окремим книжками вийшли поема «Гамалія» та поема «Тризна» (російською мовою). Того ж року під назвою «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки Тараса Шевченка» окремою книжкою вийшли твори, що увійшли до першого видання «Кобзаря», та поема «Гайдамаки».

Рукописна збірка «Три літа» вже готова до друку, що містила такі твори, як «Сон», «Кавказ», «До мертвих і живих…», «Єретик» та ще десятки інших поезій і поем, змогла побачити світ лише після революції 1905 року.

Коментувати
Матеріали по темі
Загрузка...
Коментарі

На даний момент коментарів немає до матеріалу

Відправити коментар
Iм'я
E-mail
Повідомлення
Матеріали сайту доступні лише підписникам. Тисни лайк і підписуйся!
Меню

Розділи

Зворотній зв'язок