Загрузка...

Вода в марсіанських «пересолених» струмках може містити в собі достатньо велику кількість кисню не тільки для виживання мікробів, але і багатоклітинних істот.

«В атмосфері Марса майже немає кисню, і тому ніхто не вважав, що на червоній планеті можуть існувати середовища, здатні підтримувати аеробне дихання.

Наші розрахунки показують, що в водах у приповерхневих шарах ґрунту Марса такі умови можуть існувати»


— пишуть Вудворд Фішер (Woodward Fischer) і його колеги з Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені (США).

В останні роки геологи, астробіологи та інші фахівці активно сперечаються про те, чи існують запаси органіки або мікроби в приповерхневих шарах ґрунту Марса, де є рідка вода, куди майже не проникають космічні промені і де відносно тепло.

Ці суперечки особливо загострилися після того, як зонд MRO виявив сліди рідкої води на схилах пагорбів і кратерів у при екваторіальних широтах Марса. Згодом вчені з’ясували, що ця вода містить в собі величезну кількість солей, у тому числі токсичних перхлоратів, що поставило під сумнів можливість існування життя в подібному «розсолі».

Недавно вчені відкрили на Землі мікробів, що живуть у лужних і кислотних озерах зі схожими умовами, що заново змусило планетологів задуматися над тим, чи може життя жити в подібних водоймах на Марсі, і чого їй може не вистачати для нормального існування.

Однією з таких перешкод, як відзначають Фішер і його колеги, сьогодні вважається те, що на Марсі майже немає кисню, необхідного для життя всіх багатоклітинних живих істот, у тому числі і рослин, а також багатьох мікробів і нещодавно відкритих архей Marsarchaeota, потенційно здатних жити на четвертій планеті Сонячної системи.

Ці ідеї, в свою чергу, були озвучені і теоретично оформлені ще до того, як MRO вдалося відкрити сліди «солоних струмків» на Марсі. Автори статті перевірили, як багато кисню може міститися в подібних «водоймах» та в інших підземних запасах вологи в ґрунті червоної планети.

Для цього вони створили комп’ютерну модель «розсолу», що враховує те, як він взаємодіє з киснем і марсіанським повітрям, і прорахували, як він буде поводитися при різних температурах і тисках, а також різних концентраціях солей.

Як виявилося, ця вода буде містити в собі достатньо великі кількості кисню в тих випадках, якщо її запаси знаходяться близько до полюсів планети і вони містять у собі відносно багато перхлоратів магнію і кальцію.

Цих кількостей кисню – приблизно 32 міліграм на кубічний метр води – вистачить не тільки для підтримки досить великих колоній мікробів, але і примітивних багатоклітинних істот, таких як губки, з досить повільним метаболізмом.

Такі «зони життя», як показують оцінки вчених, покривають приблизно 6,5% від загальної площі Марса, що помітно підвищує шанси на існування життя на його поверхні.

Як вважають дослідники, наступним роботизованим місіям НАСА і ЕКА, а також першим «марсонавтам» слід звернути першочергову увагу на такі куточки червоної планети.

Коментувати
Матеріали по темі
Загрузка...
Коментарі

На даний момент коментарів немає до матеріалу

Відправити коментар
Iм'я
E-mail
Повідомлення
Матеріали сайту доступні лише підписникам. Тисни лайк і підписуйся!
Меню

Розділи

Зворотній зв'язок