Загрузка...

Оксана Білоголовка, родичка нареченого каже:

«Васюта і Степанчик - такі закохані й у роботі такі вправні, що їм молоді позаздрять».  

Степанові Матійчику - 77 років, його дружині Василині Буждиган - 83. 

Оксана жартує:

«Але ми кажемо, що їм - по 16. Щоправда, з одним нулем. Якщо додати роки наших молодят, то на двох буде якраз 160 років. Вони односельці, у кожного раніше були свої родини зі своїми радощами та бідами. З першою дружиною Степан жив у любові та злагоді, але десять років тому жінка пережила інсульт, а згодом померла. Залишились дві доньки. Сьогодні в пана Матійчика - п’ятеро онуків та дві правнучки».  

Сім років тому раптово помер і чоловік пані Василини. Єдина донька та двоє онуків живуть аж у Кривому Розі. Від сумних думок відвертала велике господарство. Через неї пані Василина і поєднала свою долю зі Степаном.  

Далі Оксана розповідає:

«У Васюти є кобила Краля, яку купив ще її чоловік. Вона дбає про гривасту. А якось попросила допомоги у Степана».  

Односелець радо погодився допомогти жінці: розчісував кобилі гриву, чистив копита, підковував, допомагав дати лад у стайні. За роботою люди багато говорили, своє горе одне перед одним виплакували. Вирішили, що треба їм зійтися і разом жити, так легше та простіше.   Ще й повiнчатися надумали, аби все за законом, людським i Божим. Обоє регулярно ходять до церкви. Тому жити, як кажуть у селi, "на вiру", не захотiли.  

До церкви на вiнчання зiйшлося чимало гостей. Дехто дивувався: навiщо в такi поважнi лiта сходитися та ще й вiнчатися. Проте молодятам до людських пересудiв було байдуже, вони сяяли вiд щастя i часто цiлувалися пiд вигуки "Гiрко!". Пiсля вiнчання новоспечена пара запросила додому гостей.  

За словами Оксани Бiлоголовки, кохання цiєї пари зрiле, мудре й виважене:

«Вони дуже дбають одне про одного, Василина завжди куховарить для чоловiка, ще й сусiдiв та родичiв на частування запрошує. Сидять, гомонять... Iдилiя, аж iншi заздрять».

Молодята жодного дня не можуть без роботи. Господарство чималеньке: кобила, свинi, корова, кози, кури, iндики. Є город, сад, маленький виноградник. Усюди треба лад навести, живнiсть нагодувати.

До речi, кобилу Кралю, яка їх порiднила, Василина i Степан до важкої роботи не залучають, городи сусiдам не орють, лише iнодi запрягають у вiз та їдуть у гостi до родичiв чи на ринок. 

З усмiшкою Оксана каже:

«Василина має чудовий вигляд на свої поважнi роки. У неї жодної сивої волосинки, таке взагалi мало в кого буває. До речi, мати Василини прожила понад сто рокiв, i також на свiтi її тримала саме робота. А Василину та її Степана триматиме ще й кохання!».

Джерело

Коментувати
Матеріали по темі
Загрузка...
Коментарі

На даний момент коментарів немає до матеріалу

Відправити коментар
Iм'я
E-mail
Повідомлення
Матеріали сайту доступні лише підписникам. Тисни лайк і підписуйся!
Меню

Розділи

Зворотній зв'язок