Загрузка...

Ми, дорослі, не можемо прожити життя за дітей. Наша справа - допомагати їм зростати і набиратися досвіду. І тут важливо не перегнути палицю.

Ми зібрали список речей, які ніколи не треба робити за дітей. Врахуйте це, і сини і дочки скажуть вам спасибі.

Говорити замість дітей

 Самостійні діти

Все починається з тих радісних моментів, коли на питання на адресу карапуза: «Ой, а як же нас звуть?», ми поспішаємо відповісти: «Сашенька». Добре, якби ця звичка закінчувалася разом з освоєнням дитиною техніки мови. Так ні ж, ми вмудряємося відповідати і за дітей-підлітків - в гостях, в магазині, навіть вдома.

І що маємо в підсумку? Своїми ж руками забираємо у сина або дочки шанс навчитися відповідати за себе. Можна підказати, що потрібно говорити, якщо дитина просить. Але брати ініціативу в свої руки точно не потрібно.

Як бути? Наступного разу, коли виникає спокуса сказати за дитину, спробувати стриматися і дати слово їй самій.

Намагатися стати другом

 Самостійні діти1

Багато хто з нас прагне стати друзями своїм дітям, та такими, від яких немає секретів. Таке бажання мами або тата цілком можна зрозуміти. Але давайте копнемо глибше. Хто такий друг? Це людина, яка з нами на рівних, на одному рівні. Так, їй можна все розповісти, але нерозумно розраховувати, що вона прикриє тобі спину.

У батьків інша роль - дбайливих і люблячих старших. Спроби занадто близько дружити не потрібні, нехай діти шукають товаришів серед ровесників. А до мами і тата прийдуть за безумовною любов'ю і підтримкою, коли це потрібно.

Як бути? Відмовитися від панібратства у відносинах, виховувати взаємоповагу і підтримку.

Хотіти

 Самостійні діти2

Ми добре знаємо, що брокколі корисніше цукерок, а нові кросівки потрібніше ляльки. Ось і диктуємо дітям, явно чи приховано, що і як вони повинні хотіти. А там, як в анекдоті: «Мама, я хочу їсти?» «Ні, синку, ти замерз і хочеш погрітися».

До чого призводять такі спроби? До придушення власного «я», своїх бажань і цілей. А також до звички відчувати себе безвольною жертвою, а якщо дитина «з характером» - то до закономірного бунту проти вас і всього світу.

Як бути? Шукати потреби і бажання дитини. А якщо потрібно навчити корисних звичок, робити це без насильства, не через «треба», а через «добре».

Обслуговувати себе

 Самостійні діти3

Уже 2-3-річна дитина може сама знімати з себе і надягати багато предметів одягу, споліскувати за собою чашку і закидати брудні штанці в пральну машинку. Мало того, в цьому віці у дітей є величезне бажання все робити самостійно.

І що ж робимо ми? Одягаємо мало не до весілля, аргументуючи поспіхом і тим, що «сама він не вміє». Годуємо з ложечки, забороняючи їсти самостійно і пізнавати різні смаки. Забороняємо самодіяльність. А потім дивуємося, що підліток не хоче допомагати мамі і поводиться неакуратно.

Як бути? У міру можливості дозволяти дитині обслуговувати себе самій.

Вибирати смаки

 Самостійні діти4

Ми часто не усвідомлено намагаємося нав'язати дітям свої музичні уподобання, книжкові переваги, стиль в одязі. І начебто добрий намір, але в підсумку він стирає індивідуальність дитини. А в багатьох випадках викликає справедливий протест з бажанням робити все навпаки.

Як бути? Самим слухати свою музику і дивитися улюблені фільми, а з дітьми говорити про їх кумирів.

Рахувати гроші

 Самостійні діти5

У житті кожної дитини рано чи пізно настає момент, коли у неї з'являються кишенькові гроші. Ось тільки не треба перевіряти і влаштовувати допит, скільки залишилося, і вже тим більше лазити по кишенях і сумках. Довіра так побивається ураз.

За великим рахунком, що нам з того, скільки грошей залишилося у сина або дочки? Нехай собі збирає на щось цікаве або купує приємні дрібниці.

Як бути? Учити дитину основам фінансової грамотності та довіряти їй самостійно розпоряджатися своїми грошима.

Вибирати захоплення та інтереси

 Самостійні діти6

Мамі так хочеться, щоб дочка грала на скрипці, і вона готова возити її через усе місто в музичну школу тричі на тиждень. А тато наполягає, щоб син щовечора бігав на тренування з футболу. І найчастіше батьки підсвідомо намагаються нав'язати дітям або модне хобі, або власні нереалізовані амбіції.

Як бути? Набратися терпіння і спостерігати за дитиною, відзначаючи її власні інтереси і схильності. Запитувати, що їй подобається, що вона любить. А потім допомогти розвиватися в сфері її інтересів.

Присвоювати собі успіхи

 Самостійні діти7

Турботливі Інста-мами забивають стрічки сотнями фото з підписами «Ми поїли», «Ми поповзли», «Ми сіли на горщик». Звичайно, багато в чому це підтримка батьків, але все ж це не мамині успіхи, а дитини! Яке таке «ми»?

З ростом дитини ситуація стає ще серйозніше. І ось мами і тата вже можуть хвалитися, що «ми» закінчили інститут, влаштувалися на роботу. Нескладно здогадатися, як все це неприємно дітям.

Як бути? Радіти успіхам дітей, підтримувати їх, але не плутати з власними досягненнями.

Вибирати подарунки

 Самостійні діти8

Коли дитина вже може говорити, вона має право вибирати, що їй хочеться отримати в подарунок. І зовсім не обов'язково це - ще одна футболка або лялька.

Так, звичайно, такий підхід не завжди зручний. Але він дасть нашим дітям головне - вміння вибирати, приймати рішення і відповідати за їх наслідки. У дорослому житті ці вміння зайвими точно не стануть.

Як бути? Дозволити дитині в межах можливого вибирати подарунки і покупки собі.

Влізати в особисте життя

 Самостійні діти9

Особливо це стосується батьків підлітків. У дітей свої друзі, компанії, перше кохання. Все це нормально і природно. Допити в ключі «Хто цей хлопчик?» викличуть тільки роздратування і віддалення.

При цьому багато дітей самі поділяться з батьками сокровенним, якщо будуть відчувати себе в безпеці.

Як бути? Замість допитів дозволити дитині мати особистий простір. Не розпитувати, якщо вона не налаштована на деталі. І, звичайно, ні під яким соусом не влазити в переписку дітей.

Коментувати
Матеріали по темі
Загрузка...
Коментарі

На даний момент коментарів немає до матеріалу

Відправити коментар
Iм'я
E-mail
Повідомлення
Матеріали сайту доступні лише підписникам. Тисни лайк і підписуйся!
Меню

Розділи

Зворотній зв'язок